Головна ідея проєкту полягає у залученні мешканців міста і регіону до процесу осмислення морської спадщини Миколаївщини як частини Півдня України та спільнотворення єдиної цифрової мариністичної онлайн-колекції з тематичних фото, творів графіки і живопису, стародруків і документів, астрономічних і корабельних артефактів, що розпорошені по фондах восьми культурних інституцій Миколаєва (Миколаївський музей суднобудування і флоту, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Миколаївський обласний художній музей, Очаківський музей мариністичного живопису, Музей книги Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки, Музей Миколаївської астрономічної обсерваторії, Музей Миколаївського суднобудівного заводу, Державний архів Миколаївської області) та зберігаються в родинних архівах.
Морська тема й життя біля води тісно пов’язані з культурним контекстом Миколаєва і області, як частини Причорномор’я. Вони вплетені в їх історію, архітектуру, гастрономічну культуру, локальні промисли й відображені в музейних колекціях та місцевих культурних об’єктах. І є важливим елементом локальної ідентичності. Миколаїв, місто-порт та центр суднобудування України, оточений водою з трьох боків. Місто, назване на честь Святого Миколая, покровителя моряків. Його слоган “Місто на хвилі” відображає сталий зв’язок із давніми морськими традиціями. Сьогодні цей вислів набуває ще глибшого змісту — він символізує стійкість і героїзм міста, яке вистояло під час російського вторгнення, та його прагнення до відновлення через розвиток сучасної «блакитної» економіки.
Сьогодні жителі Миколаївщини фактично втратили можливість бачити море: частина узбережжя, зокрема Кінбурнська коса (популярне місце мистецьких резиденцій і відпочинку), залишається окупованою російськими військами, які чи не щодня обстрілюють акваторію Дніпровсько-Бузького лиману, щоб не допустити тут відновлення українського судноплавства. Ворог накриває артилерією, мінометами, FPV-дронами акваторію й морське узбережжя Очаківської, Куцурубської та Галицинівської громад. Страждають й сусідні Коблівська й Чорноморська громади, що у мирні часи радо приймали туристів, а зараз не мають доступу до моря через мінну небезпеку. Все це не лише ізолює людей від природного простору, який формує місцеву культуру, а й б’є по місцевій економіці, яка завжди трималася на торгівлі і морських професіях.
Ще одна проблема — занепад морської галузі. Через війну закриті шість портів Миколаєва, зупинена водна навігація, зруйнована інфраструктура — усе це створює відчуття втрати й безнадії.
Крім того, актуальним є питання деколонізації локальної історії. Багато фактів і наративів про морське минуле Півдня України досі подаються через імперську оптику, тож необхідно повернути справжні українські голоси через оцифровані артефакти та сімейні історії яхтсменів, рибалок, корабелів, художників і науковців, які творили і надихались Причорномор’ям. Окремою складністю є розпорошеність спадщини: унікальні колекції, документи, артефакти з морської тематики на зберіганні у різних музеях, державному і приватних архівах. Через це вони залишаються малодоступними для дослідження науковцями і широкої публіки.
Окрім цього, ми збиратимемо усні історії людей з Причорноморʼя, які зберігають морські і лиманські традиції в умовах війни. Та через сімейні фотоальбоми й оцифровані артефакти разом з мешканцями громади будемо осмислювати спільну морську спадщину, яку намагаються в нас забрати. Всі ці матеріали також будуть завантажені на цифрову платформу.
В межах проєкту буде відібрано, атрибутовано, каталогізовано та оцифровано предмети морської спадщини регіону та завантажено оцифрований контент й отримані матеріали з сімейних архівів на сайт «Цифровий фотоархів Миколаєва» для забезпечення вільного доступу до колекції у режимі 24/7.
Також заплановано проведення Хакатону ідей, а саме робота тематичних зон від культурних інституцій регіону, лекторію — й проведення 3-х лекцій-презентацій від експертів, зони дослідження громадської думки. Окрім цього буде проведено запис 10 глибинних інтерв’ю з лідерами думок про історію та розвиток морського комплексу регіону та опубліковано ці інтервʼю на цифровій платформі задля популяризації проєкту.